СХВАЛЕНО                                                                                                                                                                                                        ЗАТВЕРДЖУЮ

на  засіданні                                                                                                                                                                      Директор школи   О.В. Тесленко

педагогічної ради                                                                                                                                                                                                      25.05.2018

від  25.05.2018 №17

Освітня програма

закладу загальної  середньої освіти  ІІІ ступеня  Харківського  приватного навчально-виховного комплексу «Ліцей Шаалавім»

   Харківської області

на 2019-2024 роки

Харків  2019

Освітню  програму закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблено на виконання Закону України «Про освіту», Державних стандартів базової  та повної загальної середньої освіти, затверджених  постановами Кабінету Міністрів  України від 23.11.2011 №1392.

Освітня програма профільної  середньої  освіти окреслює  рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами  освіти обов’язкових  результатів, визначених Державними стандартами базової та повної загальної освіти (далі Державний стандарт).

Освітня  програма  закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня розроблена на основі Типової освітньої  програми закладів загальної середньої  освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №№ 406.

Метою профільної середньої освіти є забезпечення можливостей  для рівного доступу  учнівської молоді до  здобуття загальноосвітньої, профільної,  неперервної освіти  упродовж усього життя, виховання особистості здатної до самореалізації, професійного зростання, реформування сучасного  суспільства.

Профільна освіта спрямована на набуття старшокласниками навичок самостійності, науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток  їхніх інтелектуальних,  психічних, творчих, моральних, соціальних якостей, прагненням до саморозвитку  і самореалізації.

Загальний обсяг навчального навантаження та  орієнтовна тривалість і  можливі взаємозв’язки  освітніх галузей, предметів: загальний обсяг навчального навантаження для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти складає  2660 годин на навчальний рік  , а саме: для 10-х класів 1330   годин на навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин на навчальний рік.

Для складання власного навчального  плану закладу загальної середньої освіти пропонується два варіанти організації освітнього процесу:

І – з експериментальними інтегрованими предметами («Історія»: «Україна і світ», «Природничі науки»); ІІ —  окремі предмети суспільно-гуманітарного та  математично — природничого циклів.

Обидва варіанти  містять мінімальну кількість  тижневих годин на  вивчення базових предметів. Зміст  базового предмета «Фізика і астрономія» маже бути реалізовано за модульним принципом.

Реалізація  змісту освіти,   визначеного  Державним стандартом також забезпечується вибірково-обов’язковими  предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту, з яких учень може обрати два предмета – один в 10 класі, інший – в 11 класі або одночасно два  предмета  в 10 і 11 класах.

Профіль навчання формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.

Навчальні плани старшої школи реалізують зміст освіти залежно від обраного профілю навчання.

Кожен  із профілів передбачає  вивчення окремих предметів на одному із трьох рівнів:

  • рівні стандарту – окремі предмети не є профільними чи базовими;
  • академічному рівні – окремі предмети не є профільними, але є базовими;
  • профільному рівні – передбачено поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію.

Заклад освіти при складанні навчальних планів може збільшувати кількість годин  на вивчення базових  або профільних предметів  за рахунок додаткових годин.

Заклад освіти може планувати  концентровано вивчення певного предмета (впродовж  чверті, семестру, навчального року) з метою  уникнення  одногодинного тижневого вивчення певного предмета.

Освітню програму укладено за такими галузями:

  • Суспільствознавство;
  • Мови і літератури;
  • Мистецтво;
  • Математика;
  • Природознавство;
  • Технології;
  • Здоров’я і фізична культура.

Освітні  галузі  реалізуються  через окремі предмети. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється  відповідно  до чинних нормативів.

Основними формами  організації освітнього процесу устаршій профільні школі  є різні типи уроку: формування  компетентностей,  розвитку компетентностей, перевірки або  досягнення компетентностей, комбінований

урок, відео-урок,  екскурсії,  віртуальні подорожі,  спектаклі, конференції, інтерактивні уроки, інтегровані  уроки, проблемний урок тощо.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи  досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних  програмах. Форми  організації освітнього процесу  можуть уточнюватись  і розширюватись.

Крім уроку, з метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, проводяться навчально-практичні заняття. Досягнуті  компетентності учні можуть застосувати на  практичних  заняттях і заняттях практикуму (практичне заняття,   експериментальні завдання, оглядова конференція).

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть  будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу.

Екскурсії покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів.

Освітній  процес організовується за рахунок  навчального часу інваріантної, варіативної складових. Навчальний  час,  передбачений на варіативну складову,  може  бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних занять та консультацій, запровадження факультативів, курсів за  вибором.

Профільна середня освіта здобувається, як правило,  після здобуття базової середньої освіти.

Діти, які  здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати  здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального  року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за  інших умов.

Змістовне  наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує  самостійно з варіативних модулів  відповідно до особливостей учнів,  матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення, народних традицій. Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично  допустимого навантаження учнів.

З метою недопущення перевантаження  учнів за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів із відповідних предметів, а саме: музики, фізичної культури дозволяється враховувати результати їх навчання у закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах), участь у позашкільних закладах.

Вимоги до обов’язкових  результатів навчання  визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого  покладено ключові компетентності.

Необхідною  умовою формування компетентностей  є діяльнісна  спрямованість  навчання, яка передбачає включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, практичної спрямованості.

Формуванню ключових компетентностей сприяє  встановлення  та реалізація  в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних  зв’язків, а саме: змістовно-інформаційних, операційно — діяльнісних і    організаційно-методичних, що сприяє посиленню  пізнавального інтересу учнів до  навчання і підвищенню рівня їхньої загальної культури, систематизації навчального  матеріалу, формуванню наукового світогляду.

Компетентнісний  потенціал кожної освітньої галузі  забезпечує формування всіх ключових компетентностей.

До ключових компетентностей належать:

  • спілкування державною мовою;
  • спілкування іноземними мовами;
  • математична компетентність;
  • компетентності у природничих науках і  технологіях;
  • інформаційно-цифрова компетентність;
  • уміння вчитися впродовж життя;
  • ініціативність і підприємливість;
  • соціальна і громадянська компетентності;
  • обізнаність і самовираження у сфері культури;
  • екологічна грамотність і здорове життя..

Основою формування  ключових компетентностей є  досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують  до навчання, знання та вміння, які формуються у  різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.

Такі  ключові компетентності, як уміння вчитися,  ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність  і здоровий спосіб  життя, соціальна

та  громадянська  компетентності формуються відразу  засобами усіх предметів.

У навчальних програмах виокремлено  такі наскрізні лінії ключових компетентностей, як  «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я  і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», що  спрямовано  на формування в учнів здатності

застосовувати  знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом  інтеграції ключових і  загальнопредметних  компетентностей, вони  є    соціально значимими  надпредметними   темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про   суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання  за наскрізними лініями реалізується  через організацію освітнього середовища,   окремі навчальні  предмети,  предмети за вибором, роботу в проектах, позакласну роботи, роботу гуртків.

І.  Метою освітньої  галузі «Мови і літератури»  є  розвиток особистості  учня,  формування  в нього  мовленнєвої  і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності,  гуманістичного  світогляду, національної   свідомості, високої моралі, активної  громадянської позиції, естетичних  смаків і ціннісних орієнтацій.

Мовний компонент.

До мовного компонента  належать українська мова, російська  мова,  англійська мова та іврит.

До літературного компонента – українська та  зарубіжна  література,

Інтегрований курс література.

Здобувач освіти виконує Державні вимоги до  рівня  загальноосвітньої підготовки учнів із навчальних предметів, зазначені  у Державному стандарті базової  і повної  загальної середньої освіти: Державні вимоги з української,

іноземної мови визначені  за мовленнєвою, мовною, соціокультурною,  діяльнісною лініями, зокрема: вміє виділяти ознаки та особливості правильного і комунікативно доцільного мовлення, його стилів, жанрів, їх відмінності, розрізняти стилістичні варіанти мовних засобів у текстах різних стилів і жанрів мовлення,  володіти життєво необхідними мовленнєвими жанрами, готувати публічні виступи і виголошувати їх, брати участь у підготовці та веденні діалогу і полілогу з урахуванням відповідних вимог до культури спілкування і зразкового мовлення; класифікувати, систематизувати і узагальнювати вивчені поняття, правильно ставити розділові знаки у простому і складному реченнях відповідно до вивчених правил, доречно використовувати знання і виконувати вимоги до усного і писемного мовлення, використовувати граматичні форми відповідно до вивчених правил, знаходити мовні помилки і виправляти їх, здійснювати самоконтроль за результатами навчальних досягнень; застосовувати загальнонавчальні, творчі вміння у різних життєвих і навчальних ситуаціях спілкування, користуватися комунікативними стратегіями, стратегіями співпраці.

Державні вимоги до  рівня   іноземної мови (англійської) загальноосвітньої підготовки учнів,  диференційовано  за 5 видами мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння,  діалогічне  мовлення, письмо.

Здобувач освіти  з різних видів мовленнєвої діяльності повинен:

·       аудіювання

розуміти висловлювання в межах запропонованих тем, а також автентичні, зокрема професійно орієнтовані, тексти, висловлювання вчителя і учнів, основний зміст пізнавальних радіо- і телепередач, зміст дискусії, що відбувається в класі або подається у звукозапису;

·       читання

розуміти тематичні автентичні, зокрема професійно орієнтовані, тексти різних жанрів і стилів (художні, науково-популярні, публіцистичні тощо), використовувати адекватні стратегії визначення невідомих мовних одиниць, аналізувати    окремі уривки   з тексту,   визначати  найбільш      значущу інформацію, систематизувати і коментувати її;

·       говоріння

без попередньої підготовки висловлювати відповідно до запропонованих сфер і тематики спілкування, відтворювати зміст прочитаного, побаченого або почутого, висловлюючи та обґрунтовуючи власне ставлення до осіб, подій, явищ, про які йдеться, брати участь у дискусіях, логічно та аргументовано висловлюватися з обговорюваних проблем, доводити власну точку зору і власне ставлення до них, складати план, тези для побудови мовленнєвих висловлювань;

·       діалогічного мовлення

спілкуватися з носіями мови у межах визначеної тематики, використовувати відповідні мовні одиниці, у тому числі типові зразки мовленнєвого етикету, прийнятого в країні, мова якої вивчається, у разі потреби доречно користуватися компенсаторними засобами;

·       письма

уміти створювати письмові мовленнєві висловлювання різних типів і жанрів у межах запропонованих сфер і тем, а також на основі почутого, побаченого, прочитаного і з власного життєвого досвіду, доречно використовуючи відповідні мовні засоби,  висловлюючи власне ставлення та обґрунтовуючи власну думку про предмет спілкування;

Літературний компонент  передбачає  вміння читати виразно, сприймати емоційно, осмислювати  творчо художній текст, робити художній аналіз  твору, знати визначення основних  теоретико — літературнознавчих понять, розрізняти напрями   та течії, роди  і жанри, визначати жанрово-родову приналежність твору, проводити пошуково-дослідницьку діяльність, користуватись  літературознавчими  словниками, енциклопедіями, знати

характерні риси основних етапів літератури в контексті культури, виявляти зв’язки  літератури  з філософією, фольклором,  міфологією, видами мистецтва, аналізувати та  інтерпретувати твір у культурологічному контексті, вміти  зіставляти образи, теми, сюжети, що належить до   різних національних  літератур.

Літературний компонент  реалізується  за ціннісною літературознавчою , культурологічною  компаративною  лініями.

Здобувач  освіти  вміє:  користуватися різними видами ресурсів з питань художньої літератури (словники, довідники, монографії, літературно-критичні статті, наукові статті, Інтернет тощо),  розрізняти класичну і масову літературу, їх особливості і функції,  визначати фольклорну і міфологічну основу художніх творів, їх зв’язок із розвитком філософської думки, релігії, національно-культурними особливостями народів (регіонів, країн),  встановлювати спільні закономірності розвитку різних літератур, видів мистецтва,  зіставляти художні твори в різних аспектах (проблемно-тематичному, сюжетному, образному та інших), розкривати специфіку втілення актуальних тем у різних національних літературах,  виявляти національні образи світу і характери в літературі, схожість і відмінність авторської позиції митців.

ІІ  Освітня  галузь «Сульспільствознавство»  складається з історичного, суспільствознавчого компонентів.

Здобувач освіти  повинен:   знати і розуміти сутність історії як процесу, науки та живої пам’яті, можливість співіснування різних думок щодо однієї історичної події  світової та української історії, місце України в сучасному світі, характерні риси, особливості, значення та наслідки подій, явищ і процесів в історії доби, уміти використовувати історичні події для пояснення явищ і процесів, самостійно здобувати з різних джерел інформацію з історії,

аналізувати та співвідносити її, відрізняти факти від інтерпретації, оцінювати походження джерел, їх достовірність, висловлювати аргументовані судження про історичні явища та процеси, характеризувати зміну ролі жінки в суспільстві, застосовувати набуті знання та вміння для обґрунтованого пояснення минулого в різній формі з використанням відповідного понятійного апарату та історичних джерел, виявляти ставлення до змін у житті та світогляді людей, що відбуваються під впливом соціально-економічних і політичних процесів, діяльності ідейно-політичних сил та історичних діячів епохи, оцінювати українську історію в контексті світової та європейської історії, різні інтерпретації української та світової історії, значення, наслідки та впливи різних історичних явищ та процесів, місце України в історичних процесах , розуміти сутність і структуру суспільства, політичної системи і влади, ознаки та особливості полікультурного та громадянського суспільства, форми участі громадян у житті суспільства і держави, вміти характеризувати політичну систему України, механізми функціонування політичної системи та влади в Україні, виклики і загрози ХХI століття, пояснювати сутність і ознаки демократії, громадянського суспільства, участі та лідерства, сталого розвитку, аналізувати та інтерпретувати інформацію засобів масової інформації та інших джерел, застосовувати засвоєні поняття та уміння в процесі власної участі у житті  громади, держави, суспільства, колективному прийнятті суспільних рішень та розв’язанні соціальних проблем, виявляти ставлення до глобальних проблем і викликів сучасного світу та шляхів їх розв’язання, політичних процесів в Україні, оцінювати політичні системи і режими, роль політичної еліти, діяльність місцевого самоврядування, атрибути громадянського суспільства, роль засобів масової інформації, знати і розуміти соціальну структуру сучасного суспільства, ознаки соціальної стабільності і безпеки, різні типи комунікацій, проблеми сучасного соціального розвитку суспільства, уміти розв’язувати нескладні конфліктні ситуації за допомогою

відповідних стратегій, виявляти стереотипи та прояви дискримінації, зокрема в міжетнічних і міжконфесійних відносинах, прояви конкурентної та солідарної комунікації, застосовувати засвоєні поняття і вміння у процесі власного спілкування і співпраці у групі, колективі, взаємодії із соціальними інститутами сучасного суспільства, висловлювати ставлення до дискримінації та інших проявів соціальної небезпеки, оцінювати роль і значення сім’ї для особистості та суспільства, роль стереотипів у житті людини, співпрацю як перспективу розвитку соціуму, нати і розуміти поняття, пов’язані із правовою сферою суспільного життя та окремими галузями права України, ознаки і склад правопорушення, ознаки, принципи, підстави, цілі юридичної відповідальності, основи організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні,
уміти характеризувати правові явища і процеси, соціальне призначення держави та права, склад правовідносин, види правопорушень та юридичної відповідальності, застосовувати норми різних галузей права України під час проведення аналізу життєвих ситуацій, їх розв’язання та вибору моделей поведінки відповідно до норм права, власних суб’єктивних прав і законних інтересів, виявляти ставлення до ролі держави та права у житті суспільства і людини, права як мистецтва добра і справедливості, реалізації, охорони, захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні, оцінювати сучасний стан побудови в Україні демократичної, правової та соціальної держави, життєві ситуації з позицій галузевого законодавства, правопорушення за ступенем їх суспільної небезпеки, знати і розуміти сутність і структуру економіки та економічних відносин, економічної системи України, функціонування ринку праці, бюджетної, фінансової, податкової системи, сутність підприємництва, уміти аналізувати економічні відносини, використовуючи при цьому історичний підхід, критичне мислення та елементи логіки, добирати джерела економічної інформації та працювати з економічними даними, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між

економічними подіями на міжнародній арені та в Україні, аналізувати та враховувати фінансові ризики, застосовувати набуті знання і вміння під час планування домашнього господарства та бюджету родини, формування власних професійних цілей та вибору шляхів їх досягнення, виявляти ставлення до власних економічних потреб та шляхів їх задоволення, оцінювати особливості сучасного ринку праці в Україні, наявні економічні ресурси, можливість розроблення та реалізації особистих економічних проектів, розуміти об’єктивні причини глобалізації.

ІІІ  Освітня галузь «Мистецтво» передбачає реалізацію культурологічної змістової лінії.

Здобувач освіти  повинен знати творчу спадщину відомих представників українського та світового мистецтва, особливості розвитку українського мистецтва та мистецтва різних країн світу, його видові та стильові ознаки, розуміти сутність культури, її роль у суспільстві та духовному житті людини, сутність полікультурного діалогу в сучасному житті, особливості та роль засобів масової інформації в сучасному суспільстві, уміти оцінювати, порівнювати і знаходити спільне та відмінне у творчих здобутках митців різних країн, виражати ціннісне ставлення до творів мистецтва у процесі їх аналізу та інтерпретації, застосовуючи відповідну термінологію, виявляти  естетичне ставлення до класичного і сучасного мистецтва, застосовувати отримані знання і набутий естетичний досвід у власній художньо-творчій діяльності та процесі культурного самовираження.

IV  Освітня галузь «Математика»

Здобувач  освіти  повинен:  знати і розуміти означення синуса, косинуса, тангенса та котангенса,  тригонометричні формули, що таке корінь
n-го степеня, степінь з раціональним і дійсним показниками та їх властивості, означення логарифма та його властивості, уміти знаходити значення виразів, наведених у змісті освіти, за значенням змінних, які входять до них, перетворювати тригонометричні вирази, вирази із степенями і коренями, логарифмічні вирази, застосовувати відповідні формули та алгоритми під час розв’язування задач, знати і розуміти, що таке ірраціональні, тригонометричні рівняння та  показникові, логарифмічні рівняння і нерівності, основні методи їх розв’язування, уміти розв’язувати нескладні ірраціональні, тригонометричні рівняння та показникові, логарифмічні рівняння і нерівності, застосовувати відповідні рівняння і нерівності для аналітичного опису відношень між реальними, зокрема геометричними та фізичними, величинами  знати і розуміти означення характерних властивостей функцій (зростання, спадання, парність тощо), означення та властивості степеневої, тригонометричної, показникової та логарифмічної функцій, зміст поняття неперервної функції, диференційованої функції, означення та властивості похідної та первісної, уміти будувати та аналізувати графіки функцій, зокрема степеневої, тригонометричної, показникової та логарифмічної функцій, знаходити похідні та первісні деяких функцій, застосовувати похідну для встановлення властивостей функцій та побудови їх графіків, первісну та інтеграл — для обчислення площ і геометричних фігур,  знати і розуміти, що таке перестановки, розміщення, комбінації (без повторень), класичне визначення поняття ймовірності, що таке генеральна  сукупність та вибірка,  означення середнього значення, моди та медіани вибірки, уміти обчислювати в найпростіших випадках кількість перестановок, розміщень, комбінацій, обчислювати ймовірності випадкових подій, використовуючи класичне визначення та комбінаторні правила і формули, обчислювати середнє значення, моду і медіану вибірки та інтерпретувати одержані результати, застосовувати ймовірнісні характеристики навколишніх явищ для прийняття рішень, знати і розуміти аксіоми стереометрії та висновки з них, визначення понять многогранника (призми, піраміди), тіла обертання (кулі, сфери, циліндра, конуса), властивості зазначених геометричних фігур, визначення понять геометричних перетворень, координат і векторів у просторі та їх основні властивості, уміти розрізняти означувані та неозначувані поняття, аксіоми і теореми, класифікувати за певними ознаками взаємне розміщення прямих, прямих і площин, площин у просторі, просторові тіла, зображувати просторові геометричні фігури та їх елементи, застосовувати вивчені означення, властивості та методи стереометрії під час розв’язування найпростіших задач, зокрема  прикладного змісту, для дослідження властивостей реальних об’єктів ,  знати і розуміти, що таке відстань (від точки до прямої, від точки до площини, між мимобіжними прямими, від прямої до паралельної їй площини, між паралельними площинами), міра кута (між прямими, між прямою і площиною, між площинами), площа поверхні та об’єм геометричного тіла, формули для обчислення площ поверхонь та об’ємів многогранників і тіл обертання, уміти обчислювати відстані та міри кутів, зокрема використовуючи координати і вектори у просторі, розв’язувати найпростіші задачі на вимірювання і обчислення площ поверхонь і об’ємів тіл, застосовувати вивчені означення, властивості і формули до розв’язування найпростіших задач прикладного змісту, суть яких полягає в обчисленні площ поверхонь і об’ємів тіл.

V Освітня галузь «Природознавство» містить  загальноприродничий, астрономічний, біологічний, географічний, фізичний, хімічний компоненти.

Здобувач освіти повинен  знати і розуміти історію та сучасний стан природничо-наукового пізнання, загальну методологію наукових досліджень,  уміти проводити дослідження з метою вивчення об’єктів і явищ природи, використовувати методи пізнання природи, користуватися різними джерелами природничо-наукової інформації, аналізувати природничо-наукову інформацію, застосовувати основні природничо-наукові знання для пояснення явищ природи; виявляти ставлення до способів пізнання природи, принципів і методів наукової діяльності, оцінювати моральні та ціннісні аспекти природничих досліджень, проблеми сучасного природознавства, знати і розуміти прояви та наслідки обертання небесної сфери, основні поняття і параметри, що характеризують небесні тіла, розміщення і рух у космічному просторі; уміти застосовувати знання про рух небесних світил для визначення їх положення на зоряному небі; виявляти ставлення та оцінювати зв’язок небесних і земних явищ природи, практику використання небесних світил та законів їх руху для орієнтування у просторі та часі, а також для потреб космонавтики, знати про моніторинг, принципи використання експериментального та статистичного методів і моделювання у вивченні об’єктів живої природи;розуміти значення моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень;уміти проводити біологічні спостереження і прості експерименти, оформляти їх результати, аналізувати здобуті дані, представляти результати дослідження у словесній, табличній і графічній формі, прогнозувати тенденції розвитку біологічних досліджень та їх значення для розвитку суспільства і збереження життя на Землі,
оцінювати практичне значення наукових досягнень різних біологічних галузей у житті людини, суспільства у формуванні наукового світогляду, моральні і соціальні аспекти біологічних досліджень, виявляти ставлення до результатів біологічних досліджень, їх впливу на здоров’я людини і розвиток біологічних систем;  знати структуру географії, сукупність методів географічних досліджень, сучасні джерела географічної інформації,
розуміти місце і роль географії в різних сферах суспільства, прикладну спрямованість географічних досліджень на сучасному етапі, уміти користуватися різними джерелами географічної інформації, аналізувати і порівнювати географічну інформацію, використовувати паперові та комп’ютерні карти для здобування географічної інформації та проведення її аналізу, складати моделі географічних об’єктів і явищ, застосовувати географічні знання, сучасні методи дослідження, геоінформаційні технології для виконання наукових і практичних завдань, висловлювати судження щодо ролі географії у виборі майбутньої професійної діяльності, оцінювати роль географічних знань у дослідженні природи і суспільства , знати і розуміти основи фізичних теорій (класична механіка, електродинаміка, молекулярна фізика, термодинаміка, оптика, атомна і ядерна фізика), що вивчають властивості речовин і поля, уміти застосовувати наукові методи пізнання, основні поняття, моделі і закони фізики для пояснення властивостей речовини і поля, фізичні знання про речовину і поле у різних сферах життєдіяльності людини, приймати екологічно виважені рішення, виявляти ставлення та оцінювати прояв фундаментальних взаємодій на різних рівнях фізичного світу та вплив електромагнітного поля на навколишнє природне середовище і організм людини, раціональність використання природних ресурсів та енергії; знати поширення хімічних елементів у природі, будову атомів металічних і неметалічних елементів, особливості будови атома Карбону, колообіг найважливіших елементів, уміти складати загальну характеристику елемента за будовою атома та прогнозувати властивості утворюваних ним простих речовин і сполук, висловлювати судження про біологічну роль найважливіших елементів, оцінювати значення процесів колообігу хімічних елементів у природі, знати назви, склад, будову, основні  властивості, способи добування, застосування найважливіших сполук металічних і неметалічних елементів, основних класів органічних сполук, найпоширеніших полімерів, розуміти генетичні зв’язки між речовинами, причини багатоманітності речовин, рівні організації речовини, уміти характеризувати властивості неорганічних та органічних речовин, установлювати причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою і властивостями речовин, складати відповідні рівняння хімічних реакцій, висловлювати судження про згубну дію алкоголю, наркотичних речовин, тютюнокуріння на здоров’я, оцінювати значення синтетичних органічних речовин.

VІ   Освітня галузь «Технології»  містить інформаційно-комунікаційний, технологічний компоненти.

Здобувач освіти  повинен знати мету, завдання, види і об’єкти перетворювальної діяльності основних інформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій, розуміти значення основних понять інформатики та інформаційних технологій, закономірності функціонування основних засобів інформаційних технологій, опрацьовувати повідомлення і дані, оцінювати важливість і суспільну значущість професій, пов’язаних з інформаційними технологіями,  уміти застосовувати комп’ютерне моделювання для описання об’єктів і явищ у різних предметно орієнтованих програмних середовищах, комп’ютерно орієнтовані засоби планування, виконання і прогнозування результатів навчально-пізнавальної і практично зорієнтованої діяльності, вміти використовувати різні комп’ютерні програми, оцінювати ефективність застосування різних засобів моделювання до реальних об’єктів і процесів, характеризувати вплив проектної діяльності на розвиток різних сфер людської діяльності (технологічної, освітньої, мистецької, економічної, політичної тощо), розуміти і використовувати у роботі над проектом методи творчого пошуку ідей (мозковий штурм,  морфологічний аналіз, алгоритм розв’язку винахідницьких задач), виявляти протиріччя між характеристиками об’єкта або процесу проектування та вимогами до його вдосконалення чи створення, проводити художньо-конструкторський аналіз об’єкта проектування та пояснювати, розробляти і реалізовувати творчий проект з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

VІІ Освітня  галузь   «Здоров’я і фізична  культура»

Здобувач освіти  повинен знати показники рівня власного здоров’я і рівня здоров’я суспільства, фактори здорового способу життя, основи законодавства з питань безпеки життєдіяльності, органи державного нагляду і служби захисту населення, умови забезпечення особистої безпеки та безпеки інших людей у разі виникнення надзвичайних ситуацій, розуміти зв’язок загальнолюдських цінностей і здоров’я, значення сприятливих для здоров’я життєвих навичок, усвідомлювати значення турботи про здоров’я протягом усього життя, уміти оцінювати ризики в життєвих ситуаціях, повідомляти про них службу захисту населення, адекватно діяти у надзвичайних ситуаціях, надавати першу допомогу постраждалим від нещасних випадків, застосовувати набуті знання для забезпечення особистої безпеки і безпеки інших людей, дотримуватися правил здорового способу життя та безпечної для здоров’я поведінки, виявляти позитивне ставлення до здорового способу життя, знати особливості фізичного розвитку і функціонування стану організму в старшому шкільному віці, методику розвитку фізичних якостей, вправи профілактично-відновлювальної спрямованості, застосовувати методики визначення фізичної підготовленості, уміння, навички та фізичні якості, необхідні для успішної самореалізації у майбутній професії, усвідомлювати вплив занять фізичними вправами на гармонійний розвиток особистості, стан фізичного здоров’я майбутньої матері, виконувати стройові та організуючі вправи, різні види ходьби та бігу,  стрибки, загальнорозвивальні вправи, вправи для запобігання та корекції порушень постави та плоскостопості, вправи для розвитку швидкості, спритності, витривалості, сили, гнучкості та швидкісно-силових якостей, знати про структуру, перспективи розвитку Збройних Сил, основи законодавства про військову службу, важливі історичні етапи розвитку українського війська, напрями інтеграції України в європейський та міжнародний простір, основні вимоги міжнародного гуманітарного права, правила поведінки під час військових дій, надзвичайних ситуацій, порядок підготовки зброї до виконання вогневих завдань, основи та правила стрільби, знати і розуміти основи загальновійськового бою, обов’язки солдата в бою, уміти діяти і реагувати на події відповідно до норм міжнародного гуманітарного права,  виконувати стройові прийоми і рухи, орієнтуватися на місцевості, вести спостереження і оглядати місцевість, складати схему орієнтирів, володіти первинними навичками у подоланні перешкод, русі по пересіченій місцевості в пішому порядку та під час самозахисту в рукопашному бою, прийомами і способами ведення вогню із стрілецької зброї, знати порядок огляду та надання першої медичної допомоги при пораненнях і ушкодженнях, засоби індивідуального медичного оснащення, уміти надавати першу медичну допомогу при пораненнях і ушкодженнях.

Система внутрішнього забезпечення якості складається  з таких компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення уроків, заходів;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

На основі  освітньої програми закладу освіти, складається  та затверджується навчальний план закладу освіти, що конкретизує  організацію

Заступник директора з навчально-виховної роботи                                                                                                                          М. В. Гоєнага